Коли необхідно звернутись к лікарю?, Симптоми і лікування

Функціональна диспепсія у дітей: симптоми та методи лікування

Діагноз «функціональна диспепсія у дитини» може бути поставлено, спираючись на цілий комплекс симптомів, пов’язаних з порушенням травлення. Аби розібратися у природі захворювання та способах його лікування, необхідно звернутися до першопричин та можливих проявів диспепсії.

Автори: д.мед.н., проф. Клименко Вікторія Анатоліївна, к.мед.н., доцент Карпушенко Юлія Валентинівна

Тож, що таке функціональна диспепсія у дітей? Це функціональний розлад травлення, який може турбувати дитину протягом тривалого часу. Зазвичай, розлад супроводжується скаргами на біль у верхній частині живота, нападами нудоти та блювання, швидким насиченням чи відмовою від прийому їжі, здуттям.

Функціональна диспепсія у дітей раннього віку часто виникає через недосконалість травної системи. Невеликий стрес, незбалансоване харчування чи надмірне навантаження можуть порушити роботу ШКТ. Проте треба враховувати, що «функціональними» симптоми визнаються лише за відсутності запальних процесів чи інших структурних змін. Визнати наявність функціональної диспепсії шлунку у дітей може лише гастроентеролог, який завчасно провів ретельне обстеження.


Причини функціональної диспепсії у дітей

Однією з головних причин захворювання є порушення моторики шлунково-кишкового тракту, його нейрогуморальної регуляції, чутливості рецепторів. Все це веде до сповільнення випорожнення шлунку, з’являється вісцеральна гіперчутливість (синдром подразненого кишечника), гостра реакція на подразники (як механічні, так і хімічні), нерівномірне розподілення їжі у відділах шлунку. Регуляторна система за дитячої диспепсії може мати розлад на рівні центральної нервової системи, провідних систем, рецепторного апарату шлунково-кишкового тракту.

Крім того, до можливих причин функціональної диспепсії відносять інфікування шлунку та дванадцятипалої кишки бактерією Helicobacter pylori. Спіралеподібна бактерія стає причиною виразки та гастриту, симптоми яких схожі та диспепсію. Хелікобактер пілорі часто називають «родинною» хворобою, оскільки інфікування відбувається від людини до людини через прості побутові предмети, такі, як засоби гігієни чи посуд.

До факторів, які провокують розвиток функціональної диспепсії, можна віднести:

  • інфекції, зокрема, бактерією H.pylori;
  • стреси, що порушують процес травлення;
  • підвищена кислотність;
  • алергія на продукти харчування;
  • психічні розлади.

До того ж, у групу ризику розвитку патологічного процесу входять малюки з підвищеною чутливістю та вразливістю. Емоційно нестійка дитина з порушенням пізнавальної здатності може скаржитися на напади болю та мати інші симптоми порушення травлення.

Симптоми функціональної диспепсії у дітей

Симптоми диспепсії у дитини мають доволі чіткий характер, проте достатньо схожі на прояви гастриту чи виразкової хвороби

Больовий синдром. Є найчастішою скаргою. Проте, варто пам’ятати, що не всі діти здатні точно вказати на локалізацію болю. Зазвичай, діти до 5 років вказують на навколопупкову ділянку навіть у тому випадку, коли їх турбують нирки чи кишечник. Це пов’язано з фізіологією дитини та її розвитком. Дитина старша за 5 років може дати чіткіше пояснення та локалізувати біль.

Печія. Зазвичай пов’язана з прийомом їжі, але може виникати як до, так і після їжі. Печія обмежується якоюсь чіткою ділянкою, має помірний або сильний характер вираженості. Це не є перманентним симптомом, він виникає періодично, проте не рідше 1-го разу на тиждень. Характер печії не змінюється після дефекації.

Швидке насичення. Якщо у дітей є функціональна диспепсія, симптоми часто включають в себе надлишкове насичення після вживання невеликої кількості їжі. Дитина занадто насичується звичайною порцією та часто не доїдає до кінця. Та знову ж таки, це періодичний симптом, що проявляється понад 1 раз на тиждень, проте не є постійним.

Блювання. Частіше виникає після прийому їжі, іноді супроводжується здуттям та відрижкою. 

Це найчастіші скарги, проте необхідно розуміти, що є безліч інших сигналів, які супроводжують диспепсії, симптоми та лікування у дітей визначає лише гастроентеролог, що лікує, після попередніх обстежень.

Діагностика функціональної диспепсії у дітей

Більшість симптомів періодична та має непостійний характер, проте в деяких випадках необхідно невідкладно звернутися до спеціаліста. Зокрема, якщо симптоми супроводжуються наступними проявами:

  • підвищеною температурою;
  • втратою ваги без причини;
  • проблемами з ковтанням;
  • кров’ю під час блювання або випорожнень;
  • ознаками запалення чи анемії в аналізах крові.

Якщо підозрюють дитяча диспепсія, комплекс обстежень має складатися не лише зі збору скарг та огляду, а й з лабораторної та інструментальної діагностики.

У першу чергу необхідно визначити причину харчового розладу, чи то бактерії, проблемна слизова, інші органічні або ж функціональні порушення. Для цього призначається УЗД черевної порожнини, включаючи дослідження печінки, підшлункової та жовчного міхура. Може бути необхідним зробити рентгенографію шлунку, шлункове зондування, ЕГДС (езофагогастродуоденоскопію), які дозволяють візуалізувати проблему. Іноді необхідна рН-метрія, для визначення секреції шлунку.

Обов’язковим буде ряд лабораторних аналізів, зокрема:

  • Копрограма. Аналіз калу допомагає виявити бактерію Хелікобактер пілорі, яка може стати причиною розвитку патології. Крім того, досліджується наявність гельмінтів, кількість нейтральних жирів, слизу та вільних жирних кислот, які можуть бути характерними під час диспепсії.
  • Аналіз крові. Зокрема біохімічний аналіз печінки, дослідження вмісту в крові ферментів підшлункової залози.
  • Бактеріологічний посів. Аналіз сечі також дозволяє виявити ферменти підшлункової, виключити інфекції.

Функціональні розлади травної системи не рідко пов’язують з ЦНС та психологічним станом дитини. Можливо, малюку знадобиться консультація дитячого психолога або невролога.

Лікування диспепсії у дітей

Виходячи зі ступеня вираженості патології, лікування функціональної диспепсії у дітей може проходити амбулаторно або обмежитися класичним медикаментозним. У легкій формі необхідно виключити з раціону продукти, які провокують порушення травлення, дотримуватися режиму харчування. Основою метою медикаментозної терапії є  профілактика погіршення стану дитини та купування клінічних проявів хвороби.

Спочатку знімаються симптоми, що вже існують, для цього призначаються:

  • ферменти — аби покращити травлення;
  • сорбенти — аби вивести токсини;
  • спазмолітики — аби зняти больовий симптом;
  • прокінетики — для стимуляції роботи шлунково-кишкового тракту.

Лікар може призначити препарати із вмістом лакто- та біфідобактерій, щоб відновити кишкову мікрофлору після диспепсії. Проте основну роль при лікуванні диспепсії у дітей відіграють дотримання дієти та збалансований спосіб життя дитини.

Більш тяжкі форми диспепсії можуть потребувати лікування в амбулаторному режимі. При цьому проводиться ряд лікувальних процедур, таких як гідратаційна терапія, що включає в себе переливання плазми, сольові розчини, крапельниці з протисудомними, серцево-судинними засобами, тощо.

Важливо враховувати, що після перенесеного захворювання дитині необхідно буде періодично проходити огляди у лікаря протягом не менше 3-х років, включаючи планове щорічне обстеження, профілактичними курсами лікування.

Через 1-2 місяці після закінчення курсу лікування рекомендується санаторно-курортне лікування на базах гастроентерологічного профілю.

Дотримання дієти за функціональної диспепсії

Дієта за функціональної диспепсії у дітей відіграє ключову роль. Вона необхідна для нормалізації роботи травної системи та є профілактикою повторного загострення захворювання.

Варто дотримуватися основних правил харчування:

  • дробний прийом їжі, не більше 5 разів на добу;
  • виключити часті перекуси;
  • взагалі відмовитися від сухариків, чіпсів, газованої води;
  • не можна приймати горизонтальне положення одразу після їжі, аби шлунковий сік не потрапляв до стравоходу;
  • в раціоні мають бути вітаміни та мінерали.

До дозволених продуктів відносяться нежирні види м’яса: телятина, птиця, кролик. Рекомендується вживати рибу річкових та морських видів (за виключенням жирних видів, які дають навантаження на шлунок). Дозволяються рідкі супи, омлети або варені яйця, рисові, гречані, вівсяні або манні каші. З молочних продуктів варто віддати перевагу кисілю, м’якому сиру (за умови, що він буде не кислим та з низьким вмістом жиру), запіканкам, кисломолочним продуктам. Також необхідно включити до раціону достатню кількість дозволених овочів та фруктів.

Якщо поставлено діагноз «функціональна диспепсія» у дітей, дієта має на увазі повне виключення деяких продуктів, що можуть провокувати больові відчуття:

  • жирне м’ясо (наприклад, гусятина, свинина, качка);
  • смажені та копчені страви;
  • наваристі супи та бульйони;
  • гриби;
  • редис та щавель;
  • цибуля та часник;
  • плавлений сир;
  • масляні креми;
  • бобові, квасоля, горох;
  • спеції;
  • будь-які газовані напої.

Важливо враховувати, що при виключенні деяких видів продуктів дитина може не отримати необхідні вітаміни. У такому випадку необхідно збалансувати раціон, аби відновити нестачу, або підключити прийом вітамінних комплексів.

Профілактика функціональної диспепсії у дітей

Окрім щорічного обстеження та візитів до лікаря, необхідно виконувати самостійну профілактику захворювання.

Перше, що необхідно зробити — відрегулювати режим активності та відпочинку. Це особливо актуально для дітей з гіперактивністю, які мають вегето-вісцеральні порушення (підвищену чутливість внутрішніх органів до подразників).

Необхідно слідкувати за психоемоційним станом дитини. Сильний стрес, такий як перше відвідування дитячого садка або школи, переїзд, кардинальні зміни у сім’ї, може спровокувати повторний прояв диспепсії.

Важливо дотримуватися встановленого режиму харчування, з яким необхідно познайомити родичів. Можливо, одна цукерка і не спровокує напад хвороби, проте надмірна вечеря з великою кількістю заборонених продуктів та постійне бажання нагодувати дитину можуть знову викликати біль та розлад травлення.

Правильний режим активності та відпочинку, планові огляди у лікаря та регулярна профілактика функціональної диспепсії у дітей допоможуть надовго забути про неприємну хворобу.

 

Джерела:

  1. Особливості діагностики та підходи до лікувально-профілактичного харчування дітей раннього віку з функціональними розладами травної системи : метод. рекоменд./ О. Г. Шадрін, С. Л. Няньковський, Г. В. Бекетова та ін.] – К.: ТОВ «Люди в білому», 2016р. – 28 с.
  2. Douglas A. Drossman / Functional Gastrointestinal Disorders: History, Pathophysiology, Clinical Features, and Rome IV // Gastroenterology 2016;150:1262 –1279.
  3. Функциональная диспепсия у детей / Н.Л. Пахомовская, А.С. Потапов, А.О. Анушенко / Научная статья / Журнал «Медицинский совет», 2013 г.
  4. ACG and CAG Clinical Guideline: Management of dyspepsia / The American Journal of Gastroenterology. – 2017/ – Vol 112, 988 – 1013.
  5. Воспаление, микробиота, висцеральная гиперчувствительность — новые и «старые» терапевтические мишени при синдроме раздраженного кишечника / С.И. Ситкин / Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии, ООО «Издательский дом «М-вести», Москва, 2014 год.
Сохраните статью и расскажите друзьям Метки

Похожие статьи