Коли необхідно звернутись к лікарю?, Симптоми і лікування

Перші ознаки апендициту у дітей

Багато хто чув про таке захворювання, як апендицит. Дана патологія може виникати не лише у дорослих, а й у дітей. Що ж собою являє ця хвороба?

Апендицит ¾ запальний процес апендикса (червоподібного відростку), який є закритою частиною сліпої кишки; розташовується знизу живота з правого боку. Апендицит у дитини виникає, коли блокується та запалюється вихід відростка у товстий кишечник. При цьому розмножується багато бактерій, що уражують червоподібний відросток. За вираженого блокування розвивається масивне запалення, і стінка апендикса може відмирати, у результаті чого можливий його розрив.

Автор: асистент кафедри педіатрії №1 Садова Ольга

Ознакою апендициту у дитини може виступати гострий біль у животі. Втім, також виникають і інші симптоми, які можуть відрізнятися в залежності від віку малюка.

Якщо виникла підозра на апендицит у дитини, важливо обов’язково звернутися до лікаря, адже у дітей він є одним із найрозповсюдженіших захворювань та потребує проведення термінового лікування. Хвороба у дитячому віці дуже небезпечна, оскільки запальний процес виникає швидше, аніж у дорослих, і може розповсюджуватися на інші органи черевної порожнини. Лише лікар знає, як визначити апендицит у дитини, не переплутавши його з іншими запаленнями, та скоріше почати лікування.

Симптоми апендициту у малюків

Частіше дане захворювання виникає у дітей шкільного віку. Але все ж описано випадки запалення червоподібного відростка у немовлят. Апендицит у маленьких дітей не завжди вдається виявити вчасно, через особливості будови кишечника у цьому віці та незрілості нервової системи. Оскільки існує великий ризик виникнення ускладнень, дуже важливо своєчасно запідозрити апендицит у малюка до 1 року та надати допомогу.

У такому віці апендицит у дитини симптоми має дуже неспецифічні. Через це треба звернути увагу, якщо малюк згортається калачиком, притискає ніжки до живота, а намагаючись змінити положення, стає неспокійним. Вираз обличчя може вказувати на відчуття затяжного болю. Аби дізнатися, як болить апендицит у дітей до року, треба пощупати живіт. За такої спроби дитина проявлятиме сильний неспокій.

Ознаки апендициту у дітей від 1 до 3 років

Батьки мають запідозрити апендицит у дитини 3 року життя, якщо у неї виникли:

  • порушення поведінки: загальна слабкість, сонливість, вередливість;
  • нудота та/або блювання;
  • блідість шкіри;
  • апендицит у дітей до 3 років може проявлятися також спрагою, сухістю у роті;
  • висока температура тіла, хворого морозить;
  • закріп або рідкі випорожнення.

Гострий апендицит у дітей до 3 років часто починає проявлятися подібними, досить загальними ознаками. Тому, якщо у малюка є навіть деякі з них, треба негайно звернутися до спеціаліста. Важливо згадати, що малюк їв та коли, чи була нудота, які випорожнення. Звісно, дані ознаки можуть свідчити не лише про апендицит у дітей, симптоми подібного характеру можуть виявитися проявами іншої хвороби. Звернення до лікаря обов’язкове, навіть якщо виявиться, що так проявляє себе не апендицит, у дитини 2-х років життя або дещо старшої лікар зможе діагностувати причину та призначити лікування.

Апендицит у дітей після 5 років та школярів

Апендицит у дітей в 5 років може проявлятися такими симптомами:

  • висока температура тіла, хворого морозить;
  • нудота, одноразове блювання;
  • сухий язик, обкладений білим нальотом;
  • відсутність апетиту;
  • розлади випорожнень (закріп, рідше ¾ пронос).

За цими ознаками можна запідозрити апендицит у дитини в віці 5 років та через 2-3 години з моменту початку нападу звернутися до лікаря.

У дітей шкільного віку ознаки апендициту практично ті ж, що і у дорослих. Починає боліти живіт, підвищується температура, виникає нудота, можливе блювання. Часто, якщо проявляється апендицит, симптоми у дітей 5 років та старших бувають нетиповими. Наприклад, апендикс може розташовуватися в іншому місці. Якщо його прикриває печінка або інший орган, больові відчуття можуть виникнути у спині, нижній частині живота.

Причини апендициту у дітей

На сьогоднішній день, незважаючи на розвиток медицини, точно невідомо, від чого буває апендицит у дітей. Але для того, аби запалився червоподібний відросток, має відбутися закупорка його просвіту, а також у кишечнику мають розвинутися бактерії. Апендицит виникає за одночасної наявності даних умов. Аби з’явився апендицит у дітей, причини мають бути пов’язані з його закупоркою.

Можна виділити декілька факторів, що сприяють виникненню захворювання:

  • Зниження імунітету. У такому разі організм дитини не може впоратися з патогенною мікрофлорою, тож, інфекція потрапляє до черевної порожнини, кишечник. Виникає запалення.
  • Індивідуальні особливості будови апендикса ¾ наявність перекручень, згинів.
  • Потрапляння до кишечнику чужорідних тіл, наприклад, кісточок ягід або риби, неочищеного насіння. Вони закупорюють просвіт відростка, сприяючи запаленню. Така ж ситуація може відбутися через закупорку апендикса гельмінтами або каловими масами.
  • Часті ГРВІ, застуди, гайморити, отити послаблюють організм та імунітет. Тому йому важко впоратися зі збудником, що проникнув. У таких випадках може виникнути тяжка форма апендициту з різноманітними ускладненнями.

Форми апендициту

Апендицит буває гострим та хронічним. Гостра форма характеризується раптовим початком та швидким прогресуванням симптоматики. Хронічний апендицит у дітей буває дуже рідко. Але якщо таке трапляється, то біль та дискомфорт у животі можуть непокоїти дитину протягом кількох місяців.

Гострий апендицит у дітей буває наступних видів:

  • Катаральний або простий ¾ у цьому випадку відбувається незначне потовщення стінок червоподібного відростка.
  • Флегмонозний ¾ апендикс збільшується у розмірах, згущується кров, що циркулює по сусідніх судинах, відбувається утворення у них тромбів.
  • Деструктивний гангренозний апендицит у дітей ¾ виникає некроз тканин, що утворюють стінки апендикса.
  • Розрив або отвори в органі червоподібного відростка є найнебезпечнішими, оскільки у цьому випадку його вміст потрапляє до черевної порожнини. Виникає запалення черевної порожнини (перитоніт), отруєння отруйними речовинами організму та порушення функціонування багатьох органів.

На те, наскільки далеко зайшов процес, вказує наліт на язику. Чим більше його площа, тим сильніше виражене запалення. За катаральної форми білий наліт з’являється на корені, у складніших випадках ¾ по всьому язику.

Перша допомога: пам’ятка батькам

Якщо виникла підозра на апендицит у дитини, батькам необхідно максимально швидко показати його лікарю, аби підтвердити діагноз.

Часто захворювання може маскуватися під інші патології, такі як бронхопневмонія, гепатит, гострі кишкові хвороби (гастроентерит, дизентерія), урологічні проблеми. Проте, необхідно пам’ятати, що навіть якщо у дитини підтвердилася наявність якогось з інших захворювань зі схожими ознаками, це зовсім не означає відсутність апендициту, оскільки інколи у малюка може виявлятися кілька захворювань одночасно. Тож, навіть якщо вам невідомо, як перевірити апендицит у дитини, остаточний висновок має обов’язково зробити фахівець.

За підозри на запалення червоподібного відростка необхідно:

  • Спостерігати за малюком.
  • Якщо протягом 2-3 годин спостерігаються болі у животі, викликати швидку допомогу чи доставити дитину в лікарню. Особливо швидко треба діяти, якщо крім цього виникає нудота, блювання, підвищується температура тіла.
  • Вкласти хворого у ліжко.
  • При нудоті чи блюванні, аби полегшити стан та уникнути зневоднення, можна давати воду невеликими порціями.
  • Покласти холодний рушник на живіт ¾ це дозволить дещо полегшити біль.

За підозри на апендицит у дитини не можна:

  • Гріти область живота ¾ тепло лише прискорить запалення, що загрожує розвитком перитоніту.
  • Давати знеболюючі засоби. У цьому випадку симптоми “змажуться”, та буде важко встановити діагноз.
  • При запоре не ставить клізму (збільшиться тиск на область запалення) та не давати послаблюючих.
  • Не годувати насильно, можна давати лише трохи води.

Діагностика апендициту

За наявності симптомів апендицит у дітей діагностується на основі даних анамнезу, огляду дитини та ряду лабораторних досліджень. Незважаючи на те, що в більшості випадків досвідчений фахівець здатен діагностувати запалення червоподібного відростка за візуального огляду, проведення деяких аналізів є обов’язковим, зокрема:

  • Проведення загального клінічного аналізу крові ¾ у випадку апендициту результат буде показувати зміни, характерні для запального процесу.
  • Проведення УЗД показано за наявності гострого болю в животі ¾ дозволяє виявити зміни, характерні для гострого апендициту, наявність можливих ускладнень, а також зміни органів черевної порожнини и малого тазу, які можуть мати схожі з апендицитом симптоми у дітей.
  • Проведення діагностичної лапароскопії ¾ може проводитися у певних сумнівних випадках під загальним наркозом, як єдиний метод візуальної оцінки стану червоподібного відростка до операції.

У випадку наявності серйозних сумнівів у діагнозі дитину госпіталізують та спостерігають за нею у стаціонарі. Спостереження не має перевищувати 2-6 годин. За необхідності ваш лікар може залучати до консультації фахівців інших напрямів.

 

Лікування апендициту: операційний та післяопераційний періоди

Апендицит у дітей ¾ це та патологія, обов’язковим лікуванням якої є операція. На жаль, на сьогоднішній день інших способів лікування цього захворювання не існує. У процесі операції запалений червоподібний відросток видаляється, тобто проводиться апендектомія.

Якщо говорити про апендицит у дітей, то його особливістю є швидкий розвиток, тому, аби уникнути можливих ускладнень, проводити операцію рекомендується якомога скоріше.

В наш час ця процедура частіше проводиться методом лапароскопії ¾ через невеликі розрізи на передній черевний стінки вводиться спеціальне обладнання, яким видаляється апендикс. В деяких ситуаціях все ж може потребуватися розріз живота.

Дітям із неускладненими формами апендициту операція проводиться відразу. У випадку важчої симптоматики (блювання, високої температури) проводиться передопераційна підготовка, що триває не більше 2 годин.

Після операції тіло дитини ще слабке, тому декілька днів вона має перебувати у стаціонарі. У цей період вводяться антибактеріальні препарати (протягом 4-5 діб після операції) та знеболюючі засоби (протягом першої доби після лапароскопічної апендектомії або 2-3 діб після традиційної). Зазвичай, на 4-5 добу після операції проводиться контрольне УЗД, клінічний аналіз крові та сечі.

Через декілька годин після проведення хірургічного втручання, пацієнту можна давати небагато води. Кисілі, компот, бульйон дозволено лише через добу. На другий день після операції невеликими порціями уже можна давати деяку їжу: знежирені кисломолочні продукти, рідкі каші. Ще через добу дозволено додати трохи відварної риби чи м’яса, підсушений хліб, легкі супчики, печені яблука, неміцний чай. Така дієта має тривати 3 тижні після операції. У цей період категорично протипоказано продукти, які викликають підвищене газоутворення у кишечнику (капуста, квасоля, бобові, виноград), що викликають бродіння та подразнення слизової.

Після виписки зі стаціонару протипоказано фізичні навантаження. За різких рухів може виникати біль в області шва.

 

Профілактика апендициту у дітей

Апендицит у дитини ¾ це хвороба, від якої не існує профілактики. Втім, певною мірою на частоту виникнення апендициту у дітей різних вікових груп, зокрема й дітей раннього віку, впливають особливості будови червоподібного відростка (наприклад, наявність згинів), а також характер харчування дитини.

Наприклад, той факт, що апендицит відносно рідко зустрічається у дітей до року пов’язують із тим, що у цьому віці дитина їсть переважно рідку та м’яку їжу. Пізніше, під час переходу дитини на тверду їжу, варто не допускати потрапляння у шлунково-кишковий тракт дитини чужорідних предметів, зокрема ягідних кісточок, неочищеного насіння, тощо, які можуть закупорювати просвіт апендикса.

Серед причин виникнення апендициту у дітей часто провідна роль відводиться власній мікрофлорі кишечника малюка, тому розвиток нормальної мікрофлори з дитинства може відігравати певну роль у профілактиці виникнення запалення апендикса, хоча прямого зв’язку поки не встановлено.

У будь-якому випадку, апендицит ¾ це захворювання, що може виникнути у дитини будь-якого віку, навіть у немовляти, та потребує невідкладного лікування. Тож, за найменшої підозри на виникнення такої патології треба терміново звертатися по медичну допомогу.

 

Джерела:

  1. Хирургические болезни детского возраста: Учеб.: В 2 т. / Под ред. Ю.Ф. Исакова.- М.: ГЭОТАР-МЕД,2004. – Т. 1. – 632 с
  2. Седов В.М. Аппендицит. – СПб.: ООО «Санкт-Петербургское медицинское издательство». — 2002. – 232 с.
  3. АГ. Кригер, А.В. Федоров, П.К. Воскресенский, А.Ф. Дронов. Острый аппендицит. – МЕДпрактика-М, 2002, 244с. ISBN 5-901654-11-0
  4. 2000 болезней от А до Я. Справочник. Авторы: И. Денисов, Ю. Шевченко. ГЭОТАР-Медиа, 2010 г., 1328 с.
Сохраните статью и расскажите друзьям Метки

Похожие статьи