Коли необхідно звернутись к лікарю?, Симптоми і лікування

Непереносимість лактози у немовляти: симптоми та лікування

Багато людей не переносять той чи інший продукт харчування, а іноді навіть декілька. Одним з найрозповсюдженіших видів подібних проблем травлення є непереносимість лактози у дітей. Така патологія виникає в результаті того, що лактоза (молочний цукор) не здатна розщепитися. А між тим, даний нутрієнт дуже важливий для малюків до 3-х років. Він необхідний для засвоєння мікроелементів і забезпечує енергетичні потреби. До того ж він зумовлює пригнічуючий вплив на розвиток патогенних мікроорганізмів, є живильним середовищем для життєдіяльності лакто- та біфідобактерій.

Автор: к.мед.н. Томків Зоряна Василівна

Непереносимість лактози (лактазна недостатність) — патологічний процес, за якого перестають засвоюватися молочні продукти. Проблема виникає у перші місяці життя, оскільки основним продуктом, яким харчується малюк, є грудне молоко. У випадку збільшення кількості продукту, що споживається, збільшується вираженість клінічний проявів. Дана проблема зустрічається і у дорослих.

Говорячи про неспроможність засвоювати молочні продукти, треба відзначити, що організм може не переносити і білок коров’ячого молока. Проте, у такому випадку, мова йде не про непереносимість лактози, а про алергію на білок коров’ячого молока.

 

Чому у немовлят виникає непереносимість лактози

Наша здатність засвоювати молочний цукор прямо залежить від активності ферменту, що бере участь у цьому процесі ¾ лактази. Саме він розщеплює лактозу (молочний цукор) у нашому тонкому кишечнику на простіші вуглеводи, які потім всмоктуються у кров та використовуються організмом.

Лактаза вперше починає утворюватися в організмі малюка на 3-4 місяці внутрішньоутробного розвитку, а з 6 місяців починає активуватися. Перед пологами активність цього ферменту різко зростає, и його рівень на момент народження немовляти стає вище, аніж у дорослих. Лактаза залишається високоактивною протягом усього періоду грудного вигодовування. Поступове зниження її активності спостерігається вже під час переходу дитини на дорослу їжу, в середньому, у віці 3-5 років і є природним наслідком зміни харчування малюка.

Якщо у немовляти діагностується лактазна недостатність, то вона буває двох видів: первинна або ж вторинна.

В свою чергу, первинна непереносимість лактози, залежно від механізмів розвитку, буває:

  • вродженою;
  • конституційною;
  • тимчасовою (транзиторною).

Вроджена алактазія (відсутність) характеризується тим, що ферменту, який розщеплює лактозу, в організмі немає взагалі, втім, подібні випадки зустрічаються вкрай рідко та мають генетичну природу.

За конституціональної лактазної недостатності у кишечнику виділяється достатня кількість лактази, втім, спостерігається зниження її активності. Зазвичай, активність ферменту починає знижуватися після того, як вводиться прикорм, тобто безпосередньо залежить від типу харчування, характерного для дитини протягом життя. Цей вид непереносимості лактози здебільшого зустрічається у більш старших дітей, а також у дорослих. Його пов’язують із генетичною схильністю та приналежністю до певної етнічної групи.

У недостатньо зрілих новонароджених, а також у малюків, що народилися передчасно, може виникати транзиторна або ж тимчасова лактазна недостатність. Причиною цього явища стає те, що  лактаза ще не встигла стати достатньо активною на момент пологів для розщеплення всього молочного цукру, що надходить до організму немовляти з їжею.

Вторинна непереносимість лактози у дитини виникає на тлі якоїсь іншої патології, за якої пошкоджуються ентероцити (клітини епітелію тонкого кишечника). Часто функціонування цих клітин порушують кишкові інфекції, алергія та інші запальні захворювання, а також патологічні процеси, за яких у тонкому кишечнику виникають атрофічні зміни. Секреція лактази при цьому порушується, що й провокує розвиток недостатності.

У будь-якому випадку, і за недостатнього вироблення ферменту лактази, і за його низької активності, нерозщеплена лактоза з тонкого кишечника переходить у товстий, де відіграє роль поживного середовища для мікроорганізмів кишкової флори. Результатом цього стає підвищене бродіння, газоутворення та закисання вмісту кишечника.

 

Симптоми

Аби зрозуміти, що у немовляти непереносимість лактози, в першу чергу треба звернути увагу на специфічні прояви хвороби.

Симптоми лактазної недостатності у немовляти наступні:

  • Випорожнення рідкі, пінисті, жовтого кольору. Випорожнення можуть бути частими (8-10 разів на добу) або рідким. Кал має кислий запах, а за виглядом схожий на дріжджове тісто. Якщо відстояти його у скляній ємності, через деякий час розділяється на 2 фракції — щільну та рідку. Це важливо враховувати під час використання підгузків: рідка фракція всотується, тому можна не помітити таке порушення.
  • Моторика кишечника посилюється.
  • Під час годування та після нього малюк неспокійний.
  • Виникає здуття, кишкові кольки, метеоризм.
  • Виникає зригування, можливе блювання.
  • Малюк погано набирає вагу і навіть може її втрачати.

У дитини з даною патологією апетит не страждає. Часто вона жадібно смокче, та через деякий час підтягує ніжки до живота, починає плакати та кидає груди. У перші тижні життя хвороба може протікати безсимптомно. Її прояви посилюються за збільшення споживання молока.

У дітей більш старшого віку – здебільшого після 5 років – ознаки непереносимості лактози не так яскраво виражено, оскільки молоко вже не є домінуючим продуктом у їхньому раціоні. Мікрофлора кишечника дитини поступово пристосовується до надходження лактози, завдяки чому симптоматика також знижується та може проявлятися лише після прийому великої кількості молока.

Як проявляється непереносимість лактози у дітей, якщо розвинувся її вторинний тип? Клінічні прояви доповнюються зригуванням, наявністю зелені  у калі, великої кількості слизу, неперетравлений грудочок їжі, вираженим неспокоєм. Після годування вздовж кишечника відчувається бурчання.

Діагностика лактазної недостатності у новонародженого

Діагноз «лактазна недостатність» встановлюється після огляду та спостереження клінічних ознак у немовляти і підтверджується додатковими аналізами, які можуть охоплювати:

  • Аналіз калу ¾ найпростіший метод дослідження. Визначається наявність вуглеводів у випорожненнях, а також рН калових мас (зазвичай, за даної патології складає менше 5,5). Тест проводиться невідкладно на свіжій порції випорожнень за достатнього споживання лактози.
  • Навантажувальний тест ¾ визначає вміст глюкози у крові дитини до та після того, як їй дають лактозу. Можна стверджувати, чи є у дитини лактазна недостатність, за кривою, що відображає кількість глюкози у крові, а також за клінічними проявами у малюка. Зазвичай, дослідження проводиться натщесерце, с інтервалом 15, 30 та 60 хвилин після того, як дитині дають лактозу. Перед проведенням рекомендується провести малюку стандартний глюкозотолерантний тест.
  • Визначення вмісту газів у повітрі, яке малюк видихає, ¾ визначається наявність газів, характерних для бродіння за лактазної недостатності. Дитині дають лактозу, після чого беруть 6 проб протягом 3-х годин.

У певних випадках для встановлення правильного діагнозу можуть призначатися додаткові дослідження.

До того ж важливе значення під час діагностики лактазної недостатності у немовлят має так званий ефект елімінаційної дієти: тобто, якщо перевести дитину на безлактозне харчування, то симптоми захворювання знизяться, а з часом зовсім зникнуть.

 

Лікування непереносимості лактози у дітей

Перш ніж почати лікування немовлят, проводиться аналіз на непереносимість лактози. У випадку його позитивного результату в раціоні зменшують кількість лактози чи, за можливості, виключають її взагалі. Одночасно проводиться корекція інших симптомів. Така тактика спрацьовує у випадку первинної лактазної недостатності.

Якщо діагностовано вторинну непереносимість лактози у дітей, спочатку потрібно вилікувати хворобу, що стала причиною такого стану. Кількість лактози, яка споживається, тимчасово знижується. За період лікування первинного захворювання пошкоджена слизова оболонка кишечника відновлюється, а секреція лактази налагоджується.

Лікування лактазної недостатності важке через те, шо найдієвішим методом є виключення молока з раціону. Тільки-но цього продукту не буде у харчуванні, стан нормалізується. Це гарний варіант для старших дітей, та ніяк не для немовлят, які його потребують, адже правильна організація вигодовування допомагає малюкові нормально розвиватися. Коли ми говоримо про непереносимість лактози, правильне годування дитини ¾ це, буквально, запорука успішного лікування.

Для тих малюків, які харчуються материнським молоком, зменшення його кількості є небажаним, тому фермент, якого не вистачає, додають безпосередньо у нього. Для цього лікар індивідуально розраховує дозу лактази, перед годуванням її попередньо розводять у зцідженому грудному молоці, залишають для процесу ферментації на 5-10 хвилин, а потім дають випити крихітці. Після цього, годування проводиться відповідно до вікових потреб. Іноді може виникнути проблема, якщо дитина, яка звикла до грудей, відмовляється брати пляшечку.

Якщо виникла лактазна недостатність у немовляти, що знаходиться на штучному вигодовуванні, проблема вирішується шляхом використання низьколактозних та безлактозних сумішей. Ваш лікар допоможе підібрати дитячу суміш із максимальною кількістю лактози, що не викликає негативних симптомів у новонародженого. Якщо ознаки захворювання виражено сильно, немовля переводиться на безлактозну суміш, що взагалі не містить лактози.

За вторинної непереносимості лактози, яка виникла через алергію на продукти харчування, порушення харчової толерантності чи мальабсорбції, лікар може призначити прийом сумішей на основі повного гідролізу білка для боротьби з основним захворюванням. Після чого дієту поступово розширюють, додаючи до раціону немовляти лактозу.

Може знадобитися і симптоматична терапія, за якої призначаються полівітамінні комплекси, панкреатичні ферменти, засоби для корекції дисбактеріозу та водно-електролітичного балансу.

Проконтролювати правильність терапії допоможе спеціальний аналіз, за якого визначають рівень вмісту вуглеводів у калі. За будь-якої форми непереносимості лактози такий контроль проводиться регулярно, і у відповідності до його результатів дієта малюка коригується.

За правильного вибору лікування здатність організму дитини засвоювати лактозу з їжі поступово підвищується. Тому більшість немовлят з тимчасовою лактазною недостатністю може повернутися до молочного харчування до моменту 3-4 місяців.

 

Дієта за непереносимості лактози

Непереносимість лактози у дитини вимагає спеціального безлактозного чи низьколактозного харчування. Дітям старшого віку можна вживати овочі, рибу, м’ясо, яйця, жири, фрукти, цукор. На сьогоднішній день існують спеціальні безлактозні продукти. Широкий асортимент таких продуктів дозволить організувати повноцінний раціон для дитини, якщо малюку треба вводити прикорм. Тож, варто зупинити власний вибір на них.

Дітям старшого віку за даної патології повністю виключають молоко (не лише незбиране, а й згущене), а також різноманітні кондитерські вироби, у яких є молочні наповнювачі.

За незначного дефіциту лактази у дітей старшого віку можна у невеликій кількості вживати кисломолочні продукти, особливо йогурти, м’який сир без сироватки, вершкове масло, тверді сири (<1% лактози), якщо вони не викликають ознак лактазної недостатності. Проте, у будь-якому випадку, толерантність дитячого організму до тих чи інших продуктів визначається індивідуально, так само як і тривалість такої дієти.

Сохраните статью и расскажите друзьям Метки

Похожие статьи