Проблеми з травленням, Симптоми і лікування

Чому дитина зригує

Зригування або регургітація у малюка — це стан, за якого трапляється пасивне закидання вмісту шлунку назовні та у ротову порожнину. Є функціональним розладом травлення. Проте при цьому, навіть якщо дитина часто зригує, не порушуються функції якихось систем та органів, не страждає стан її здоров’я. Частіше малюк може зригувати ближче до кінця першого місяця життя.

Авторы:  к.мед.н., доцент Пакулова-Троцька Ю.В.,

                   д.мед.н., проф. Няньковский С.Л.

Немовля багато зригує, оскільки цьому сприяють анатомо-фізіологічні особливості травної системи. Такий стан зустрічається у малюків, які їдять жадібно, заковтуючи у процесі годування багато повітря. Новонароджений зригує також у випадках, коли склад та об’єм їжі не відповідають функціональним можливостям крихітки, за порушення режиму годування та неправильної техніки прикладання до грудей.

Причини зригування дитини

У новонароджених зригуванню сприяють особливості ШКТ та його загальна незрілість. Але іноді регургітація у немовлят може бути симптомом серйозного захворювання. Тому необхідно звернутися до лікаря, аби визначити причину, чому зригує новонароджений. Важливо не забувати, що у рідкісних випадках зригування можуть спровокувати небезпечні ускладнення: езофагіт (запалення слизової стравоходу), аспіраційну пневмонію (запалення легень), анемію (нестача гемоглобіну), а іноді і синдром раптової дитячої смерті.

Після того, як виявлено причину, чому дитина зригує, та виключено серйозні хвороби, можна говорити про діагноз дитячої регургітації. Беруться до уваги такі критерії:

  • Зригування два та більше разів на день, понад три тижні, при цьому молоко або суміш можуть витікати як через рот, так і через ніс.
  • Загальний стан малюка не порушено, він нормально ковтає, немає нападів апное (зупинки дихання), відсутнє блювання та аспірація, немає домішок крові у вмісті.

Можна виділити такі причини, чому дитина зригує суміш або грудне молоко:

  • їжі надходить більше, ніж може «утримати» та перетравити шлунок малюка. Існує думка, що головною причиною того, чому дитина зригує фонтаном, є годування «на вимогу». Перші 6 місяців життя кардіальна частина шлунку недосконала, погано розвинено кардіальний сфінктер, що перешкоджає закиданню їжі у стравохід. Рідка їжа швидко потрапляє у кишечник, виникає перистальтика, що сприяє підвищенню тиску на дні шлунку. Це провокує викидання їжі.
  • Метеоризм — пухирці повітря зумовлюють тиск на стінки шлунку, провокуючи зригування.
  • Надмірна активність нервової системи новонароджених.
  • Закрепи.

Під час зригування важливо слідкувати за тим, як крихітка набирає вагу. Якщо малюк у нормі, він гарно спить, посміхається, то зригування не є проблемою зі здоров’ям. Але не варто забувати, що причинами, чому дитина часто зригує, можуть бути вроджені вади розвитку стравоходу, чужорідне тіло у ньому, діафрагмальна грижа, патології нервової системи, лактазна недостатність, інфекційні хвороби.

Як часто дитина зригує

Анатомо-фізіологічні особливості сприяють тому, що дитина багато зригує у ранньому віці. Тонус нижнього сфінктера стравоходу знижено, тому, як тільки з тих чи інших причин підвищується внутрішньошлунковий тиск, їжа викидається назовні.

Часто зригування виникає на 2 тижні життя дитини. Частота та інтенсивність регургітації у немовлят збільшується на другому місяці та триває приблизно до півроку. Після 6 місяців малюк зригує менше. У деяких дітей (приблизно 10% випадків) такий стан може зберігатися до 1 року. Дитина часто зригує у перші 3 місяці життя — це трапляється практично у 100% дітей. У 4-6 місяців зригування може зберігатися приблизно у 60% випадків, з 6 до 12 місяців — у 20%, дуже рідко — після 1 року (приблизно у 2 % випадків). Кожна дитина зригує після годування з різною частотою. Іноді навіть повністю здорові малюки можуть зригувати 20-30 раз на день.

Якщо новонароджений багато зригує — це нормальна реакція його організму. Зригування може виникати у повністю здорових дітей, але у невеликому об’ємі (до 3 мл) та не надто часто. Часто такий стан самостійно проходить до кінця першого року життя, але іноді, якщо дитина сильно зригує, може виникнути необхідність обстеження.

Мають насторожити наступні моменти:

  • наявність жовчі, крові у масах;
  • малюк втрачає вагу;
  • прогресування зригувань;
  • пульсація тім’ячка;
  • дитина зригує фонтаном, ситуація повторюється багаторазово;
  • погіршення загального стану;
  • затримка фізичного розвитку;
  • гепатоспленомегалія.

Вміст зригування

Основним показником здоров’я дитини у перші місяці життя є її фізичний розвиток. Що робити, якщо дитина зригує грудне молоко, знаходячись на природному вигодовуванні? Якщо вона систематично набирає вагу, росте, нормально себе поводить, не варто переживати. Коли крихітка трохи підросте та перейде на твердіше харчування, зригування з часом зникне.

Іноді новонароджений зригує створоженим молоком . Такий вміст не вказує на хвороби або вади розвитку. Найчастіше подібна ситуація виникає, якщо під час годування немовля заковтує багато повітря, у нього здуття живота або звичайне перегодування. Якщо дитина зригує створоженим молоком, позбутися цього допоможуть такі дії:

  • годувати малюка варто часто, але невеликими порціями;
  • після годування деякий час потримайте дитину під кутом 45 градусів, щоб вона зригнула повітря;
  • правильно прикладайте до грудей;
  • дайте засіб проти надмірного газоутворення.

Іноді дитина зригує суміш, знаходячись на штучному вигодовуванні, тому що вона може не підходити їй за складом. У такому випадку, підібравши інше харчування, можна позбавитися від зригування. Або ж достатньо просто зробити отвір у сосці меншим — так можна запобігти потраплянню великої кількості повітря.

Зригування прийнято вважати фізіологічними, якщо їхній об’єм не перевищує 2-х столових ложок, вони виникають через годину після годування та зникають приблизно у 9 місяців. При цьому дитина зригує молоко трохи звурджене або у незмінному вигляді, нормально набирає вагу та росте.

Про патологічний характер можна говорити у випадках, якщо:

  • зригування виникають пізніше, ніж за годину після їжі;
  • частіше бувають у нічний час;
  • частота зригувань — понад 7 разів на день;
  • неприйнято їжу у кількості 3-5 мл та більше;
  • переходить у блювоту, що не припиняється;
  • погано набирається вага;
  • зригування з кров’ю, жовчю;
  • процес не проходить до 1-річного віку.

Все це може говорити про можливу наявність якогось захворювання. Помітивши хоча б одну з перелічених ознак або їх комбінацію, варто терміново звернутися до гастроентеролога чи педіатра.

У чому відмінність між зригуванням та блюванням?

Головною відмінністю зригування від блювання є те, що у першому випадку це частіше фізіологічний акт, а у другому — результат тієї чи іншої патології.

  • Блювання є рефлексом нервової системи, у якому беруть участь скелетні та гладенькі м’язи травної системи (при зригуванні лише гладенькі). При цьому відбувається випорожнення вмісту шлунку через рот завдяки скоординованій роботі таких органів, як стравохід, шлунок, кишечник та діафрагма. Під час блювання втрачається набагато більше рідини у порівнянні зі зригуванням, що у результаті може призвести до зневоднення, і стан малюка порушується. Блювання може з’явитися у будь-який час, незалежно від того, чи приймала дитина їжу щойно. Часто виникає у надмірній кількості, може повторюватися кілька разів поспіль. У дітей старшого віку перед блюванням можуть з’являтися скарги на нудоту, біль у животі.
  • Під час зригувань дискомфорт відсутній, малюк спокійний. Не варто хвилюватися, якщо дитина зригує водою. Під час годування молоко, що потрапляє у шлунок, згортається. Таким чином воно розділяється на сирок та сироватку, що ззовні схожі на воду. Саме вона виходить під час зригування. Це нормальне явище. Інша причина — надмірне слиновиділення, тоді вода, що зригується, є слиною, яку нещодавно проковтнув малюк.

Трапляється також, що дитина зригує через ніс. Таке буває у випадку неправильного годування малюка. Якщо зригування через ніс повторюються часто, варто звернутися до лікаря, оскільки при цьому порушується цілісність слизової носа, з часом можуть виникати поліпи.

Якщо новонароджений зригує жовтим, це точно не є нормою. Таке можливо у випадку різноманітних інфекційних захворювань, кишкової непрохідності, непереносимості лактози, харчової алергії на суміш, несприятливого впливу антибіотиків на кишечник.

За деяких захворювань новонароджений зригує фонтаном. Це пілороспазм та пілоростеноз. У першому випадку достатньо медикаментозного лікування, а у другому – малюк потребує екстреної операції. Особливо важливо діяти швидко, якщо дитина не набирає вагу, порушується її загальний стан.

Коли варто отримати консультацію лікаря?

Якщо новонароджений зригує у невеликій кількості — це звичайний функціональний розлад, що часто зустрічається у дітей раннього віку. Але іноді буває, що такий стан може свідчити про деякі хвороби та аномалії розвитку.

Випадки, за яких необхідно звернутися до лікаря:

  • зригування надмірніші, ніж були раніше;
  • порушено загальний стан дитини;
  • якщо дитина часто зригує порівняно з тим, як було раніше;
  • наявна сильна втрата ваги;
  • підвищується температура тіла;
  • зригування раптово почалося на другому півріччі;
  • надмірне зригування «фонтаном»;
  • ознаки зневоднення;
  • зригування жовтого кольору, з кров’ю;
  • вибухання тім’ячка;
  • відчуття голоду після зригування у великій кількості;
  • зригування продовжується у віці після 1 року.

Як допомогти малюку за надмірного зригування?

Багатьох батьків цікавить, що робити, якщо дитина зригує частіше, аніж це було раніше. Лікування при цьому обов’язково має бути комплексним, що проходить у кілька етапів:

  • Важливо звернути увагу на годування малюка — дотримуватись правил прийому та приготування їжі. Пам’ятайте, що, якщо зригування є фізіологічним станом, то з часом воно пройде.
  • Під час годування новонароджений має знаходитися у напіввертикальному положенні (кут 45-60 градусів). Після прийому їжі його потрібно утримувати у такому ж положенні ще хвилин 20. Дитина часто зригує через те, що заковтує повітря. Цього також допоможе уникнути підняття головного кінця ліжка на 30 градусів.
  • Дієта та нормалізація режиму харчування. Якщо дитина зригує, рекомендується годувати її часто, невеликими порціями. Педіатр може призначити спеціальну антирефлюксну суміш, як додаткове харчування за грудного вигодовування та основне за штучного. Такі суміші є більш в’язкими, оскільки містять особливі згущувачі. Коли новонароджений зригує, об’єм антирефлюксної суміші та тривалість її прийому підбираються індивідуально. Іноді може бути достатньо 20-40 мл перед годуванням. Якщо ефекту досягнуто, дитину можна переводити на годування звичайною сумішшю або груддю. Якщо виникає необхідність, малюк може довгий час харчуватися антирефлюксною сумішшю, як основним харчуванням.

Причиною, через яку дитина багато зригує, також є алергія на білок коров’ячого молока. У цьому випадку важливо змінити дієту матері, що годує груддю, — виключити їжу, яка сприяє надмірному газоутворенню (молочні продукти, бобові, капуста, спеції, яйця). Дітям на штучному вигодовуванні варто уникати сумішей, у яких є будь-яка кількість нерозщепленого білка, навіть невелика. Обирати необхідно суміші з повним гідролізом білка.

Щоб нормалізувати моторику органів травлення, за необхідності, лікар призначає спеціальні засоби за індивідуальною схемою.

Сохраните статью и расскажите друзьям Метки

Похожие статьи